2 роки Зе. Напівмертві Мінські угоди
news-image

У нещодавньому  інтерв'ю "Financial Times" Володимир Зеленський зробив гучну заяву, нібито Мінські угоди треба змінити або взагалі від них відмовитися: 

"Є два варіанти: ми можемо змінити Мінський формат, скорегувати його. Або ми можемо використовувати який-небудь інший формат. Швидкість має значення. Швидкість цього процесу має значення, тому що ми втрачаємо людей щодня"

Попри те, що пройшло вже сім років після підписання першого "Мінську" і 2 роки президентства Зеленського, ефективного результату за цей час так і не було досягнуто, і це, скоріше, наразі стає каменем спотикання між президентами України і Росії. 

Остання велика пресконференція Зеленського, на честь його двох років правління, це чітко засвідчує.

Досягти домовленостей, згідно з існуючими Мінськими угодами, буде складно. Як Путін, так і Зеленський звинувачують один одного у невиконанні цих угод і жодна із сторін не готова йти на компроміси. А це означає, що "Мінськ" себе вичерпав.

Згадайте "градацію" Мінських домовленостей – від дорожньої карти і формули Штайнмаєра до франко-німецьких кластерів. 

Жодний із цих "ступенів" угод не дає стовідсоткової впевненості в своїй безпечності і дієвості. Паралельно деякі з них викликають негативну реакцію у певних груп населення – представників ветеранських організацій, бойових офіцерів і ветеранів, мовляв, це буде поступкою агресору. 

Тож, як бачимо, ми встигли насититися ефемерністю та недієвістю будь-яких угод та комунікативних майданчиків між нами і Росією. Так і з Мінськими угодами – карти, формули, кластери. Якщо камінь ракетою назвеш – в космос він не полетіть. 

З грудня 2019 року ми те і чуємо, що Зеленський хоче змінити Мінські угоди, розбити їх на кроки та поетапно виконувати. 

Наразі середина 2021 року, а риторика президента не змінюється. Тепер він вважає, що в Нормандському форматі треба посилити роль США.

Пройде ще кілька років, а напівмертві Мінські угоди так і будуть існувати лише на папері, а не виконуватися в реальному житті.

Нам треба вже нарешті усвідомити, що навіть попри велике бажання України змінити Мінські угоди і залучити США, Росія на таке ніколи не піде. А самовільно вірішувати, змінювати чи не змінювати ці угоди, без погодження і комунікації з Кремлем ми не можемо.

До того ж, сам Мінськ, як місце проведення переговорів щодо Мінських домовленостей, вже не є для нас актуальним. Після президентських виборів в Білорусі наші відносини з цією країною вкрай натягнуті. 

Тож, по-перше, Україна мусить поставити крапку на "Мінську" і залишити ці угоди нарешті в спокої, але не виходити з них, щоби зберегти антиросійські санкції. Зеленському треба перестати обманювати себе щодо зміни Мінських домовленостей і взаємопорозуміння з Росією щодо цього питання.

По-друге, президент говорить про розширення Нормандського формату до шести країн-учасників (+США і Британія). Ідея цікава і, на перший погляд, може здаватися перспективною. Але не варто сподіватися, що Росія, як один із учасників Нормандського формату, захоче бачити США або Британію в цьому форматі. Тож на концепції розширення до "шістки" теж варто поставити крапку.

Тобто нам лишається єдиний варіант – шукати альтернативу, якою цілком може бути Будапештський формат, який базується на Будапештському меморандумі. Юридична цінність Мінських угод, м'яко кажучи, невисока по зрівнянню з Будапештським меморандумом. 

Ба більше, до такого формату входитимуть саме ті держави – США і Британія, яких Росія не хотіла би бачити в Нормандському, але на цей раз її голос в цьому питанні не буде вирішальним. Хоча вона і є підписантом Будапештського меморандуму, але  будучи агресором щодо України, сама ж меморандум і порушила. 

Тож лише "Будапешт" в перспективі має шанси стати дієвим механізмом у вирішенні питання Донбасу і Криму. Будапештський меморандум підкріплений підписами і зобов’язує країн-підписантів поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України. І, попри те, що Росія порушила меморандум, такі всесвітньо авторитетні держави як США і Британія стануть фундаментом Будапештського формату, адже не будуть ризикувати своїм реноме.


 

Блог
кві
30
2021
Путін присипляє нашу пильність

Через ескалацію конфлікту на Донбасі, як мантра звучить у головах українців одне й теж запитання – "чи нападе Росія зараз?".  І традиційно народ розділився на два табори: перші вважають, що ніякого…

Читайте також
Всі новини
Путін присипляє нашу пильність
Всі новини
Чи врятує НАТО Україну від Росії?
Всі новини
КРИМСЬКА ПЛАТФОРМА: ЕФЕКТИВНІСТЬ ЧИ ПІАР?

Пошук новин...