І танком, і словом: про російську пропаганду та антизаходи у світі
news-image І танком, і словом: про російську пропаганду та антизаходи у світі

В усіх країнах ЄС потрібно створити відомства для боротьби з російською пропагандою, – саме такою заявою практично «ошелешив» заступник міністра закордонних справ Польщі Марек Магеровський під час конференції у Варшаві. Адже цей заклик пролунав напередодні останнього візиту польського президента Анджея Дуди до України, а він, як відомо, був під великим питанням через наростаючий конфлікт України та Польщі на історичному ґрунті. Враховуючи, що питання російської пропаганди заступник польського міністра підняв, а президент Дуда до Харкова таки приїхав, можна зробити два основні висновки: ну, по-перше, Польща та Україна продемонстрували справжню політичну мудрість, а, по-друге, масштаби російської пропаганди у світі суттєво недооцінені.

Поступовий перехід Росії від стратегії латентної – пропагандистської агресії проти незалежних країн до конкретних військових методів став потужним каталізатором для того, аби активізувати дискусії про необхідність боротьби з російською пропагандою як на експертному, так і на урядовому і навіть міжнародному рівнях. По-новому сьогодні зазвучала й теорія російського генерала Валерія Герасимова, яку серед західних дослідників зараз прийнято називати концепцією гібридної війни, що включає не тільки силові методи, але й політичні, економічні, культурні й особливо – інформаційні.

В даному контексті доречно процитувати президента київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара, який зазначає: «Коли західні аналітики говорять, що Росія відродила радянську пропаганду, то це стає применшенням досягнень сучасного московського режиму».

До слова, досить легко проілюструвати глибину проростання російського пропагандистського коріння у світі можна на кількох «свіжих» прикладах:

• Присутність «кремлівської руки» в останніх президентських перегонах США, про що свідчать не тільки вже практично доведені численні зв’язки російської агентури з прибічниками чинного президента Трампа, але й офіційні заяви таких інформаційних гігантів як Facebook і Twiter;

• Втручання Росії в останні вибори президента Франції;

• Підтримка сепаратистів в іспанській Каталонії;

• А нещодавно у Facebook і Twitter заявили, що візьмуть участь у розслідуванні Великобританії про втручання Росії в референдум щодо виходу країни з ЄС;

• Звісно, говорити потрібно й про анексію Росією українського Криму та розв’язану Кремлем війну на Донбасі, які також не обійшлися без масштабної та послідовної російської пропаганди.

Варто зазначити, що зважаючи на трагічні події в Криму та на Донбасі, аби мати шанс виграти розв’язану проти себе війну, Україна змушена була у прискореному режимі знімати рожеві окуляри і нарешті звернути увагу на те, що успішно ігнорувалося впродовж усієї незалежності – інформаційну та культурну політику. Таким чином наша країна фактично опинилася у форпості антипропагандистської діяльності щодо Росії, принаймні на локальному рівні.

Відтак були зроблені хоч і важкі, проте необхідні безпрецедентні кроки щодо квотування української мови на радіо і телебаченні, заборонено російську соціальну мережу «В контакте», прийнято новий закон про освіту, який, зокрема, зміцнює позиції української мови тощо.

Усвідомлюючи всю серйозність небезпеки, намагаються протидіяти кремлівській пропаганді централізовано й на рівні ЄС.

Одним з елементів такого протистояння можна назвати фахові обговорення. Так, 31 травня 2016 року в Празі відбулася серія закритих експертних засідань за круглим столом, які об’єднали довкола теми російської пропаганди більше як 30 експертів, активістів і журналістів із Чехії, Угорщини, Польщі, Словаччини та України. У ході обговорення фахівці не тільки поділилися власним досвідом, але й розробили рекомендації стосовно того, як же системно та ефективно боротися з цим злом під назвою російська пропаганда.

Викриттям російської пропаганди займається спеціальний орган, створений Європейським союзом у 2015 році – група зі стратегічних комунікацій East StratCom Task Force. До недавнього часу дана інституція фокусувалася в основному на країнах Східної Європи. Але вже на початку 2017 року у зв’язку з активізацією Кремля на пропагандистському фронті було прийнято рішення розширити поле діяльності Групи на весь ЄС. А в листопаді цього року міністри закордонних справ восьми країн-членів ЄС (Великобританія, Польща, Швеція та ін.) у листі до верховної представниці ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Федеріки Могеріні закликали ще більше посилити протидію пропаганді та дезінформації, які поширює Росія.

До слова, в кінці листопада керівні інституції Європейського Союзу затвердили бюджет на 2018 рік, який передбачає вперше в історії ЄС, 800 тисяч євро на протидію російській дезінформації та пропаганді.

Тим часом деякі країни ЄС прийняли рішення посилювати боротьбу з російською пропагандистською машиною і на місцевому рівні.

Так, навесні 2017 року Польща прийняла рішення створити неурядову організацію, яка займатиметься виявленням і протидії російській пропаганді.

«Ми хотіли б стати одним з фундаментів нової системи захисту польського інформаційного простору від впливів Росії. Ми розуміємо характер ворожих дій з боку Росії щодо Польщі і її союзників, але попри те, що минуло багато часу в Польщі досі не було жодної інституції, яка б протидіяла російській пропаганді на різних площинах», – зазначив директор центру Адам Лельонек.

Крім того є інформація й про те, що наразі ведуться консультації щодо створення подібної інституції і на рівні уряду.

І хоча в цій країні антипропагандистська діяльність більш-менш системного характеру набула відносно недавно, перші її результати можна побачити вже сьогодні, зокрема це стосується взаємовідносин з Україною і намаганнями їх зіпсувати з боку Кремля. Як відомо, останні до сьогодні терплять фіаско.

Але попри те, що антипропагандистська течія щодо Росії набирає обертів у світі, місцями московське коріння проросло надто глибоко і, як наслідок – опір залишається достатньо сильним. Зокрема, на днях президент Молдови Ігор Додон проігнорував волю парламенту та відмовився затверджувати закон про боротьбу з російською пропагандою, повернувши його в парламент. Своє рішення він аргументував тим, що нібито даний закон порушує права молдаван, оскільки «близько 70% молдовських громадян вважають Російську Федерацію дружньою державою».

Разом з цим, боротьба з російською пропагандою, судячи з усього, ось-ось вийде на зовсім новий рівень. Крім вищезгаданого листа до Федеріки Могеріні з проханням посилити даний напрямок, новації в даному контексті запропонувала і Польща, закликавши створити спеціалізовані антипропагандистські відомства у кожній країні ЄС.

«У нинішній формі одна робоча група Євросоюзу East StratCom нездатна ефективно боротися з дезінформацією, фальшивими новинами та іншими проявами пропаганди. Оптимальним рішенням було б створення подібних відомств у всіх країнах, і не тільки для спростування міфів, а й для ефективної протидії і поширення позитивної інформації», – заявив нещодавно заступник міністра закордонних справ Польщі Марек Магеровський.

Отже, у час, коли експерти попереджають про загрозу початку третьої світової війни, по факту можна констатувати, що насправді у своєму гібридному сенсі остання не тільки вже розпочалась, але й зараз у повному розпалі. І виграє у цій війні лише той, хто зуміє розгадати стратегію ворога і напрацювати ефективні інструменти протидії.

Джерело: Лівий берег


 

Новини
гру
15
2017
Законопроект про “мажоритарні вибори”: крок вперед, два назад

На фоні “війн антикорупціонерів” та феєричних подій довкола екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі в інформаційному полі досить несправедливо загубилася не менш цікава подія. Ще не дійшла…

Читайте також
Всі новини
РЕМОНТ АВТО ЗСУ
Всі новини
АВТО ДЛЯ ЗАХИСНИКІВ
Всі новини
ДРОНИ ДЛЯ ЗСУ

Пошук новин...