(Без)візовий переполох
Безумовно, введення в дію безвізового режиму між Україною та країнами Європейського союзу – велика перемога не тільки для українців, які прагнуть офіційно повернутися в свою історичну цивілізаційну сім’ю. Думаю, цю перемогу можна вважати нашою спільною, адже поповнення у родині – це завжди радісна подія, яка крім усього, робить її сильнішою.
До того, аби Європа таки відчинила перед українцями свої двері, ми пройшли надзвичайно довгий і складний шлях, де були суперечки, сльози, ейфорія і навіть кров.
Тому не дивно, що зі вступом в дію безвізового режиму суспільство опинилося в стані такої собі ейфорії, в хорошому сенсі цього слова.
Падіння бюрократичних кордонів громадяни України супроводили не тільки випробуванням безвізу в дії, але й масовими святкуваннями.
Не обійшлося й без офіційної частини святкувань. Так, в Закарпатській області президент України Петро Порошенко разом зі своїм словацьким колегою навіть відчинили імпровізовані двері до Європи без віз.
Разом з тим, поряд з такими позитивними емоціями суспільство знову накрила чергова хвиля роздумів-варіацій на тему «А що ж робити з російським безвізом»?
Необхідність введення системи перетину державного кордону України громадянами Росії за допомогою віз я вже обґрунтовував у одній з попередніх колонок.
Приводом до воскресіння цієї теми з лютого 2016 року (коли у парламенті був зареєстрований проект постанови №4030 «Про звернення до Кабміну щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і РФ») тоді стала звістка від 17 травня про остаточне узгодження українсько-європейського безвізу.
Сьогодні ж, зі вступом безвізового режиму в дію, в українському політикумі, як в суспільстві в цілому, знову розгорілася дискусія щодо скасування безвізового режиму з агресором.
Варто зазначити, що цього разу варіантів убезпечити Україну від «небажаних гостей» з РФ, які мають недобрі наміри, виявилося набагато більше.
Тепер поряд із введенням віз для громадян Росії розглядаються також інші заходи.
Так, на днях міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив: Україна мало того, що повинна перевести всіх охочих відвідати її росіян на біометричні паспорти, але й ввести для них систему попереднього інформування через інтернет про наміри в’їхати на територію нашої країни.
«Візи насправді відживають, вони відходять. По-перше, ми тепер звикли до біометричних паспортів і повинні перейти до того, що люди їздять тільки за біометричними паспортами. Другий момент, який для мене важливий, – ось ви їдете в багато країн і потім заходите в інтернет і кажете: «Я через 5 днів їду». Ось так насправді і російські громадяни повинні їхати в Україну, необхідно створити відповідну платформу і контролювати в’їзд, так щоб це не було абсолютно неконтрольовано», – сказав міністр.
Таким чином, система, запропонована Клімкіним, на його думку, могла б стати альтернативою скасування безвізового режиму з агресором.
Втім, за його словами, якщо рішення про запровадження в українсько-російських стосунках віз таки буде прийнято, Кабмін готовий з цим погодитись. А біометричні паспорти в цьому випадку можуть стати додатковим інструментом для контролю міграційних потоків з Росії.
Проте у самому Кремлі вважають візові наміри України не більше, ніж блефом, а запровадження інтернет-системи оповіщення – взагалі нездійсненною фантазією.
«Я не знаю, щоб десь у світі така система використовувалася і працювала. Це треба ж дуже складний механізм відпрацьовувати – повідомлення, реєстрація повідомлення. Це якісь фантастичні пропозиції», – заявив депутат російської Держдуми Михайло Ємельянов.
Як то говорять, істина і народжується в дискусіях. А поліваріантність – це завжди краще, ніж не мати права вибору.
Проте, який би із вищезазначених варіантів не обрали, головне пам’ятати про мету застосування таких заходів – ліквідацію, чи хоча б мінімізацію загроз національній безпеці, які чатують на нашу країну з боку Росії.
На війні, як відомо, всі методи хороші. Україна ж сьогодні знаходиться у стані, а тому виключати варіанта застосування до агресора одночасно всіх вищеописаних заходів також не варто.
Джерело: УП
Чинний регламент Верховної Ради України прописаний таким чином, що дозволяє народним обранцям частково, або й повністю обходити правки профільних комітетів в процесі розгляду законопроектів у другому…
Підпишіться та отримуйте найсвіжіші новини:
Пошук новин...