news-image

На порозі економічної та соціальної кризи українська влада ще частіше замислюється над можливими варіантами виходу із ситуації, і – що важливо – з найменшими втратами.

На минулому тижні міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков запропонував свій план дій. З деякими пунктами можна цілком погодитися, а деякі виглядають вкрай утопічними та популістичними.

Тож, на мою думку, є низка заходів, які допоможуть вийти з коронавірусної кризи, якщо їх почати реалізовувати вже зараз.

1. Термінове коригування бюджету

Необхідність зміни бюджетування напрямів зумовлена насамперед стрімким розповсюдженням COVID-19. І дивно, що це не відбулося ще у лютому 2020 року, коли вірус вийшов за межі Китаю. Логічно було очікувати, що нас він у будь-якому випадку не омине. 

Треба приділити максимальну увагу медичній інфраструктурі України, питанням охорони здоров'я, сектору протидії епідемій тощо.

Крім охорони здоров'я, вкрай важливі – соціальний напрям (соціальне забезпечення) та безпековий (правоохоронні органи, армія). Наразі – це три найважливіші напрями бюджетування.

Чому й армія? А тому, що незважаючи на пандемію, війна в нас триває. Також треба передбачати критичні ситуації, коли народ як некерований елемент соціальної системи може вийти з-під контролю через відсутність грошового забезпечення. А це загрожуватиме мародерством, крадіжками, посиленням криміногенної ситуації в країні.

Розважальна, культурна та освітня галузі переживуть секвестрЗдоровоохоронна ж – навпаки,  потребує активної фінансової підтримки. Тобто того, чого не надавала держава протягом останніх десятиліть.

2. Обов'язкова угода з МВФ

Важливо. Якщо програми з МВФ не буде – відбудеться дефолт!

Україна стала членом МВФ у 1992-ому, після розпаду СРСР, коли була максимально напружена ситуація з валютою. 

А у 1994-ому ми вже отримали перший багатомільйонний кредит на внутрішньо економічний розвиток.

Наразі співпраця з Міжнародним Валютним Фондом – це головний антикризовий крок. МВФ – це фактично наш найважливіший помічник у боротьбі з кризою. І грошова підтримка від такої важливої інституції свідчитиме про її довіру до України.

До того ж, згадаймо нещодавній позитивний досвід подібного роду угоди під час кризи 2014-2015 років. Війна з Росією призвела до нестабільності грошової одиниці та економічного занепаду. Нам було надано кредит на підтримку гривні, що, своєю чергою, стабілізувало валюту на довготривалу перспективу.

Всередині березня 2020-го директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Гєоргієва заявила, що вже зараз фонд готовий виділити майже 1 трлн доларів на підтримку країн, які постраждали від пандемії.

Деякі угоди будуть укладені навіть за пільговою системою, із безпроцентними ставками. Це здебільшого стосується країн із низьким рівнем доходів на душу населення.

На даний момент укладено вже 40 угод із надання допомоги. Тож проґавити свій шанс Україна просто не має права.

3. Додаткові соціальні гарантії держави

Йдеться про розширення соцпакету та впровадження додаткових соціальних гарантій. Саме це забезпечуватиме заробіток людей, що втратили роботу і не отримають її в перспективі через світову кризу.

Ефективним прикладом для нас можуть стати Німеччина та Англія.

На період карантину вони сплачують до 70-80% зарплат робітникам підприємств, що потрапили в скрутну ситуацію через пандемію. І це дуже важливо!

Адже фахові люди - це кістяк малого та середнього бізнесу, який, на жаль, наразі в Україні просто вмирає.

Зверніть увагу на ситуацію в Києві. Усі малі та середні підприємства позакривалися на карантин, виробництво та реалізація товарів фактично зупинилася.

Але такі мегакорпорації, як McDonald's, та великі торговельні мережі, як Епіцентр і Comfy, й досі працюють у штатному режимі. Внутрішні приміщення McDonald's зачинені, але придбати продукцію можна через вікно експрес-обслуговування. Натомість позачинялися МАФи та невеличкі кав'ярні з кавою на винос.

Для малого підприємця – це, можливо, був єдиний варіант заробітку, аби прогодувати свою сім'ю.

Тож виникає питання: невже власники великого бізнесу наразі також переживають скрутні часи, як власники малого і середнього? Чому переваги надані саме "верхівці" підприємців, а не кістяку, на якому тримається українська економіка?

Приклад цих кав'ярень - лише черговий доказ того, що державний соцпакет потребує термінового коригування на користь безробітних.

Уже завтра, після карантину, ми втратимо можливість відновити економіку, тому чекати не можна! Розширення соцпакету – вкрай необхідний крок у підтримці фінансово незахищених верств населення, зокрема безробітних підприємців.

4. Збільшення дефіциту держбюджету 

Гроші на відновлення економіки нам потрібні вже зараз. Тому немає іншого шляху, як збільшити дефіцит, пережити це й в перспективі покривати дефіцит за кошт грошей МВФ, які ми отримаємо після угоди.

Так, з огляду на те, що наразі бізнес у країні фактично зупинився, отже видатки перевищуватимуть доходи. Значно.

Своєю чергою, заступник голови НБУ Дмитро Сологуб стверджував, що розширення дефіциту держбюджету з 2% до 3-5% є прийнятним за умови підтримки МВФ.

Але нам треба готуватися до більш кардинального сценарію, коли дефіцит може збільшитися на 200 млрд грн.

Не забуваймо, за умови грошової підтримки МВФ ми стабілізуємо держбюджет. І, можливо, нам навіть будуть надані певні пільги як країні з доходом, нижчим за  середній. Тож головне – наважитися на цей крок, маючи надійне джерело покриття дефіциту.

5. Затягнути паски держсектору

Значне зменшення зарплат парламентаріїв і урядовців держсектору допоможе заощадити кошти на користь важливих інфраструктурних об'єктів медицини, закупівлю експрес-тестів, засобів індивідуального захисту медпрацівників тощо.

Або ж використати як додаткову допомогу малозабезпеченим верствам населення, пенсіонерам, одиноким матерям. Топчиновники лише затягнуть паски, а прості люди виживуть.

Можливо, комусь ця ідея видасться певним робінгудством в дусі "забрати в багатих та віддати бідним", але не так усе популістично, як здається.

Такі правила можуть діяти лише на період кризи. І що більше держава заощаджуватиме на непомірно високих зарплатах топчиновників, то більше шансів швидше вийти з цієї кризи. Була б політична воля.

До того ж народ почне зовсім по-іншому ставитися до політиків і держпосадовців, адже зовсім нещодавно українці були обурені виплатами міністрів, які в десятки разів перевищували зарплати лікарів і вчителів.

Яка іронія долі. Зараз нам вкрай необхідні медичні фахівці для боротьби проти COVID-19, але ж чи справедливо виходить, що вони повинні ризикувати власним життям за ганебно низьку зарплату?

Пандемія наглядно продемонструвала, чия робота дійсно заслуговує найвищої винагороди, а хто просто просиджував штани, не зробивши для країни нічого.

6. Реструктуризація боргів

Але винятково в співпраці з МВФ.

Згадаймо досвід 2015 року, коли нам списали майже 3.6 млрд доларів боргу через загрозу виникнення дефолту. Наразі ситуація аналогічна.

Нинішній варіант із реструктуризацією міг би стосуватися як зовнішнього, так і внутрішнього боргів + відтермінування заборгованості (у 2015-му було встановлено відтермінування мінімум на 4 роки).

Натомість новопризначений прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджує, що Кабмін не збирається проводити реструктуризацію, мотивуючи це непоганою підготовкою країни до можливої кризи.

Він каже: "Україна до потенційної кризи підходить більш підготовлена, аніж у 2008 році. У нас і значні резерви, і висока ліквідність банків, і усі макроекономічні параметри значно в кращому стані".

Можливо, Шмигалю як представнику нової влади та відповідальному за ефективність внутрішньої і зовнішньої політики буде складно визнати подальшу неспроможність країни своєчасно та в повному обсязі погасити борги. Але саме це розуміння надасть змогу уникнути дефолту.

У свій час можливістю зниження боргового навантаження скористалися багато країн третього світу: Гана, Мозамбік, Сенегал, В'єтнам, Болівія тощо.

Ефективний світовий досвід + наш минулий – причина діяти у напрямі скорішої реструктуризації. І ми не повинні соромитися визнати себе економічно слабкою державою за аналогією 2008-2009 років.

7. Втримання валютного курсу

Згідно з Конституцією, НБУ має забезпечити стабільність національної грошової одиниці через золотовалютні резерви. Але пандемія і загроза економічної кризи – це головні чинники, які впливають на стабільність валютного курсу і створюють паніку на валютному ринку.

Своєю чергою, валютні спекулянти користуються цією панікою, штучно створюючи попит на валюту. Як наслідок, вона зростає в ціні, відбуваються коливання, а отже, й спекуляції (згадаймо кризовий 2015 рік).

Водночас, за інформацією НБУ, золотовалютних резервів достатньо, щоби забезпечити стабільність грошової одиниці. Тому наразі основним ворогом курсової стабільності гривні є розгалужена мережа  валютних спекулянтів.

Тож дієвим виходом із даної ситуації може бути лише жорстке валютне регулювання на період кризи, яке НБУ має запровадити терміново (як це було зроблено у 2014-2015 роках).

8. Акцент на самосвідомість

І нарешті останній, але не менше важливий пункт, що стосується ментальності.

Всесвітня пандемія та довготривалий всеукраїнський карантин ускладнюють міжособистісні відносини в сім'ях та колі друзів.

Необхідність постійно перебувати поряд один із одним на закритій території або навпаки – відсутність підтримки та спілкування у випадку, коли людина живе сама, – усе це створює додаткові соціальні бар'єри та робить людей дратівливими, депресивними, іпохондричними.

А це означає, що особливо зараз ми мусимо підтримувати наших батьків, родичів, друзів, сусідів.

Кожен українець повинен з повагою ставитися до працівників стратегічно важливих інфраструктурних об'єктів – медиків, пожежних, поліцейських, рятівників, робітників ЖКГ, солдатів.

Держава – це ми. Тож не очікуйте позитивних змін, не докладаючи зусиль зі свого боку.


 

Новини
кві
06
2020
МОЗ ЗАТВЕРДИВ ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ВІД COVID-19!

Нарешті позитивні новини. Ми трохи зрушили з місця.Попри те, що від Covid-19 наразі немає жодних вакцин або 100 % ефективних ліків, від сьогодні наші медики зможуть боротися за життя хворих, згідно з чітким…

Читайте також
Всі новини
З ВСЕНАРОДНИМ ДНЕМ БАТЬКА!
Робота депутата
РОБОТА ТРИВАЄ!
Робота депутата
Я ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ НЕ БАЛОТУВАТИСЯ В КИЇВРАДУ!

Пошук новин...